КОРОТКА ІСТОРІЯ МЕДИЦИНИ ДОБРОВЕЛИЧКІВЩИНИ

Добровеличківка – селище міського типу, центр району і селищної Ради.

Розташована по берегах річки Доброї, притоки Сухого Ташлика, за 100 км на захід від Кіровограда і за 27 км від залізничної станції Помічна. Через селище проходить автошлях Київ – Кіровоград. Населення Добровеличківки становить – 6201 чол.

Добровеличківка виникла в другій половині ХVІІІ ст. за переказами, тут, на чумацькій зупинці, першим поселився втікач-кріпак, коваль Величко. Згодом поряд заснувався хутір, названий Добровеличківкою. Його населення - українські селяни з-за річки Висі, що рятувалися тут від польсько-шляхетського гніту. У 80-х роках ХVІІІ ст. майже вся земля навколо хутора стала власністю поміщика Ревуцького. 1795 року була утворена Ревуцька волость, до складу якої входили навколишні хутори і села. Потім вона була перейменована на Добровеличківську волость.

До 1880 року на всю Добровеличківську волость був єдиний медичний пункт, того року його перетворили на земську лікарню (20 ліжок), де працювали лікар, акушерка, два фельдшери. Добровеличківці й досі з особливою повагою згадують фельдшера (потім головний лікар) С.Г. Мартинюка, який протягом майже 60 років (1893-1952) віддавав усі сили охороні здоров’я односельців.

Поряд з С.Г.Мартинюком в Добровеличківській лікарні працювали лікарями: Сосновський О.Г. (1920-1930 р.р.), який потім став доктором медичних наук, професором Одеського університету, Файнштейн А.В., Прейзер Б.Л., Кац Л.В., Цанк С.С., Спектор Є.П., лаборантка Долгіна С.Л., лікпоми: Цанк С.М., Косенко А.С., Медведовська М.С., Маслоченко С.Д., с/м Айзикович А.А., фармацевти: Дашевський М.Я., Шафранська А.М. (1893-1928 р.р.) та багато - багато інших.

До 1967 року лікарня функціонувала у пристосованих приміщеннях. У 1967 році було введено в дію два нові корпуси: інфекційний та хірургічний. Головним лікарем на той час працював кандидат медичних наук Невель Микола Миколайович. Протягом багатьох років лікарем-інфекціоністом працювала Третяченко Антоніна Павлівна – заслужений лікар України (1978 р.)

У 1974 році головним лікарем був призначений Малімон Георгій Іванович - кавалер орденів "Леніна", "Знак Пошани”, "Трудового Червоного Прапора”, який також вніс значний вклад у розвиток охорони здоров’я населення Добровеличківки, і до останнього дня свого життя працював у Добровеличківській лікарні.

У 1983 році з його участю було побудовано терапевтичне відділення, в якому знаходилось і неврологічне відділення, дитяче відділення, та пункт швидкої медичної допомог.

У 1985 році був побудований поліклінічний корпус на 375 відвідувань в зміну.

З ініціативи головного лікаря Малімона Г.І. були створені пункти швидкої медичної допомоги в с. Тишківка, с. Липняжка, с. Піщаний-Брід та в м. Помічна.

Добровеличківська центральна районна лікарня створена розпорядженням голови районної державної адміністрації від 5 березня 1998 року № 60-р. Лікарня належить до комунальної форми власності. Майно є спільною власністю територіальних громад сіл, селища та міста Добровеличківського району.

У 2000 році була створена амбулаторія загальної практики сімейної медицини в м. Помічна.

У 2002 році головним лікарем ЦРЛ було призначено Романенко Галину Григорівну.

У листопаді 2008 року було введено в дію новий корпус Піщано-Брідської дільничної лікарні.

Згідно з рішенням районної ради від 9 грудня 2010 року № 17 "Про прийняття закладів охорони здоров’я у спільну власність територіальних громад сіл, селища і міста Добровеличківського району". З 1 січня 2011 року фінансування медичних закладів здійснюється централізовано на рівні районного бюджету, а лікувально-профілактичні заклади району підпорядковуються центральній районній лікарні.

2012 року головним лікарем Добровеличківської ЦРЛ призначено лікаря-анестезіолога Гинькута Петра Васильовича.